Лекція 1

Лекція 1. Підприємство як суб’єкт господарювання

1. Підприємство як суб’єкт господарювання, його характерні ознаки.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. (Господарський кодекс України)

Підприємство – це організаційно відокремлений та економічно самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який володіє правами юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Основні ознаки підприємства

Виробничо-технічна єдність визначається спільністю призначення продукції (послуг) або спільністю процесів її виробництва. Вона визначає єдину систему технічної документації, загальну технічну політику окремих ланок підприємства

Економічна єдність підприємства полягає в єдності плану, обліку, спільності матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, економічних результатів роботи та єдиної системи стимулювання

Організаційна єдність підприємства передбачає наявність єдиного колективу, єдиної адміністрації та управління виробництвом, загальної системи їх обслуговування, що визначає спільну відповідальність за здійснену діяльність

 

Торговельне підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення торговельної (як основної) та іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами України

2. Правові основи функціонування підприємств.

Підприємства повинні діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрями його діяльності. Серед законодавчих документів, що регулюють усі напрями діяльності підприємств, головними є:

·          Господарський кодекс України;

·          Статут підприємства;

·          Колективний договір

Господарський кодекс України передбачає основні положення господарювання

1. Основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання

2. Діяльність різних видів підприємств, правила їх створення та ліквідації

3. Формування та використання майна господарської діяльності

4. Використання природних ресурсів у сфері господарювання

5. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності

6. Умови й порядок випуску та придбання цінних паперів у господарській діяльності

7. Здійснення корпоративних прав

8. Регулювання взаємовідносин підприємців з іншими суб’єктами господарювання і державою

9. Ціноутворення у сфері господарювання

10.      Права й відповідальність підприємств за результати своєї діяльності

 

Створення підприємства фіксують відповідними документами. Передусім оформляють основний документ – Статут підприємства, на основі якого воно функціонує. Статут є зібранням обов’язкових правил, що регулюють усі види діяльності підприємства, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання.

Будь-яке підприємство діє на основі власного статуту. Статут має відповідати основним положенням Господарського кодексу України. Статут затверджує власник (власники) чи засновник (засновники) підприємства, а для державних підприємств – власник майна за участю відповідного трудового колективу.

 

Колективний договір є угодою між трудовим колективом та адміністрацією (власником чи уповноваженим органом), що регулює відносини між ними.

Колективний договір укладають (уточнюють)щорічно, і він не може суперечити чинному законодавству. Сторони, які уклади договір, повинні періодично (не менше 2-хразів на рік) взаємозвітувати про його виконання на зборах трудового колективу

Національний стандарт України «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» ДСТУ4303:2004 визначає терміни:

Торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надання пов’язаних з цим послуг.

Торговельна діяльність – ініціативна,систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.

Роздрібна торгівля – вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.

Суб’єкти торговельної діяльності

1.     Юридичні особи будь-якого виду власності, різних організаційно-правових форм господарювання, створені відповідно до Господарського кодексу України, які здійснюють торговельну діяльність, або їх об’єднання, зареєстровані в установленому законодавством порядку

2.     Громадяни України, іноземці та особи без громадянства,  не обмежені законодавчо у правоздатності та дієздатності, які зареєстровані в установленому законодавством порядку

3.     Філії, представництва, інші відокремлені підрозділи торговельних підприємств, утворені ними для здійснення торговельної діяльності

Суб’єктам торговельної діяльності

1.  надається рівний вільний вибір видів і форм торговельної діяльності, можливості її здійснення

2.  гарантується підтримка вільного й рівного підприємництва, право здійснення вільного обороту товарів, самостійність і свобода вибору організаційно-правових форм та видів торговельної діяльності, характеру відносин з іншими суб’єктами ринку, асортиментного профілю торговельних підприємств, методів продажу товарів та форм обслуговування покупців тощо

3.  надається право займатися одним або кількома видами торгівлі, виробничою та іншими видами підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законодавством

Суб’єкти торговельної діяльності

·        підлягають державній реєстрації, а у випадках, передбачених законодавством, повинні мати ліцензії на торгівлю окремими видами товарів

·        для здійснення торгівлі повинні отримати дозвільні документи встановленого зразка чинним законодавством

                   

Класифікація роздрібних торговельних підприємств

Ознака  класифікації	Види підприємств
За масштабом діяльності	·       малі (менше15 працівників); ·       середні (до 50 працівників); ·       великі (більше 50 осіб)
За товарною спеціалізацією	·       вузькоспеціалізовані; ·       спеціалізовані; ·       універсальні
За методом обслуговування	·       самообслуговування; ·       традиційні методи обслуговування; ·       підприємства,   які    здійснюють   реалізацію за каталогами, поштою, за замовленнями
За групами споживачів	·       група людей, доходи яких вище прожиткового мінімуму; ·       група людей, доходи яких на рівні прожиткового мінімуму; ·       група людей, доходи яких менше прожиткового мінімуму

Торговельні підприємства залежно від характеру їх діяльності поділяють на 2 види:

•      підприємства роздрібної торгівлі;

•      підприємства оптової торгівлі

Підприємства оптової торгівлі спеціалізуються на комерційному посередництві у встановленні господарських зв’язків між підприємствами- виробниками товарів і роздрібними торговельними підприємствами, а також із закупівлі й продажу товарів зі складів і надання спеціальних послуг

3. Зміст і завдання економічної роботи на торговельному підприємстві.

Елементи змісту економічної роботи

1.  Вивчення та використання основних соціально-економічних показників

2.  району діяльності підприємства

3.  Моніторинг і прогнозування стану зовнішнього середовища

4.  Розробка маркетингових заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності

5.  Планування показників господарсько-фінансової діяльності

6.  Ведення статистичної звітності

7.  Аналіз ринку споживчих товарів

8.  Аналіз діяльності підприємства

9.  Визначення стратегічних цілей і розробка стратегій діяльності

Основним завданням економічної роботи є розробка на основі детального аналізу такої стратегії розвитку підприємства, реалізація якої забезпечила б оптимальну систему прибутків при мінімальних витратах і водночас конкурентоспроможність підприємств

4. Планування діяльності підприємства. Види планів підприємства, їх взаємозв’язок. Принципи планування. Основні методи планування.

Планування – це процес визначення цілей, які передбачає досягти підприємство за певний період, а також способів досягнення цих цілей.

Сутність планування в сучасних умовах полягає в тому, щоб найкраще обґрунтувати номенклатуру, обсяги, терміни, ціну та інші показники, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції, що дасть змогу підприємству досягти поставлених цілей найбільш ефективним способом

План підприємства – це завчасно розроблена система заходів, що передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяг, методи, послідовність і строки виконання робіт для виробництва і реалізації продукції або надання послуг. План дає змогу підприємству оцінити наскільки реальне досягнення поставлених цілей, що допомагає, а що заважає їх досягти

 

Види планування

  Стратегічне - це процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню довгострокових цілей і напрямів діяльності підприємства. Стратегічні плани окреслюють найбільш віддалену перспективу розвитку підприємства (більш як на п’ять років).

Тактичне - це складання середньо- та короткострокових планів; тактичні плани конкретизують та доповнюють стратегічні й повинні чітко визначити всю сукупність конкретних показників.

Оперативне - це детальна розробка планів підприємства та його підрозділів – окремих бригад, робочих місць на короткі проміжки часу (місяць, декаду, тиждень, добу, зміну)

Основною метою стратегічного планування є покращення реакції підприємства на змінні умови ринку, поведінку конкурентів, розвиток науково-технічного прогресу тощо

Середньострокові плани розробляють на період у кілька років для конкретизації, деталізації завдань довгострокового стратегічного плану.

Короткострокові плани складають на один рік.

Середньострокові й короткострокові плани взаємопов’язані, їх складають за одною методикою, вони мають однакову структуру

Оперативне планування є завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а також засобом виконання всіх попередніх планів. Розробку оперативних планів поєднують із питаннями організації їх виконання

                                     Принципи планування

1.     Принцип цілепокладання

2.     Принцип системності

3.     Принцип неперервності

4.     Принцип оптимальності

5.     Принцип збалансованості

6.     Принцип гнучкості