Лекція 12

 

Лекція 12. Прибуток і рентабельність торговельного підприємства

1.  Поняття «прибуток підприємства». Види прибутку торговельного підприємства. Визначення фінансового результату від діяльності торговельного підприємства.

У результаті господарської діяльності підприємство може мати прибуток або збиток – фінансовий результат, який є основним узагальнювальним показником його роботи й визначається за звітом про фінансові результати.

Прибуток – це сума, на яку доходи від виробничої та комерційної діяльності перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати

Прибуток – це:

• ·        важливий узагальнювальний показник оцінки ефективності підприємства
• ·        основа економічного розвитку підприємства; основне джерело фінансування витрат та його виробничий і соціальний розвиток
• ·       різниця між виручкою і сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції
• ·        частина додаткової вартості, виробленої й реалізованої, яка набула грошової форми

Прибуток від основної діяльності до оподаткування (прибуток або збиток):

Под.оп = По.д + Ду.к + Дін.ф + Дін – Ву.к – Він.ф – Він, 

 Под..оп – прибуток від основної діяльності до оподаткування, грн;

По.д – прибуток від цільової (основної) діяльності, грн;

Ду.к – доходи підприємства від участі в капіталі, грн;

Дін.ф – інші фінансові доходи, грн;

Дін – інші доходи підприємства, грн;

Ву.к – втрати від участі в капіталі, грн;

Він.ф – інші фінансові витрати, грн

Він – інші витрати підприємства, грн.

Напрямки розподілу та використання прибутку торговельного підприємства 

Прибуток, що залишився після оподаткування, надходить у повне розпорядження підприємства й використовується згідно зі статутом і рішенням власників

 

 

1.  Поняття та оцінка меж беззбитковості діяльності торговельного підприємства.

 

Значущість прибутку у вирішенні завдань економічного та соціального розвитку торговельного підприємства зумовлює необхідність управління ним.

Управління прибутком підприємства передбачає обґрунтування та реалізацію управлінських рішень щодо його формування та розподілу.

Управлінські рішення щодо прибутку у значній мірі залежать від загальних цілей розвитку підприємства.

Якщо підприємство націлено на високі темпи розвитку, то цільовою настановою в управлінні прибутком є максимізація його розміру та забезпечення високих темпів росту.

Якщо підприємство стабілізує свою діяльність, задовольняючись мінімальним рівнем рентабельності або просто беззбитковою діяльністю, то в управлінні прибутком виходять з необхідності забезпечення поточної платоспроможності.

Якщо в основі діяльності підприємства лежать інтереси власників, то цільовою настановою управління прибутком є забезпечення виплати власникам необхідного рівня доходу на вкладений капітал.

В управлінні прибутком виділяють два основні напрямки – управління формуванням та управління розподілом прибутку.

 

Управління формуванням прибутку передбачає:

а) управління формуванням прибутку в процесі операційної діяльності;

б) управління формуванням прибутку в процесі інвестиційної діяльності;

в) управління формуванням прибутку в процесі фінансової діяльності.

 

Управління операційним прибутком ґрунтується на урахуванні залежності прибутку від обсягу товарообороту, доходів та витрат. Система поданого зв’язку відома як «взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації та прибутку» (Cost-Volume-Profit Relationships; СVP).

Управління формуванням операційного прибутку на основі системи СVP дозволяє підприємству вирішити такі основні завдання як:

–       визначити обсяг реалізації товарів, що забезпечує беззбиткову діяльність;

–       визначити необхідний обсяг товарообороту, що забезпечує досягнення запланованої (цільової) суми прибутку;

–       визначити розмір можливого зниження обсягу товарообороту за несприятливої кон’юнктури товарного ринку, що дозволяє здійснювати прибуткову операційну діяльність (запас міцності).

 

Практична цінність управління прибутком на основі СVP полягає у можливості планування товарообороту, що забезпечує беззбитковість діяльності, встановлення запасу міцності підприємства, формування оптимального портфелю асортиментної пропозиції.

Визначення обсягу реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність, (точка беззбитковості) торговельного підприємства ґрунтується на виділенні постійних витрат та змінних витрат.

Точка беззбитковості відповідає такому товарообороту, за яким валовий дохід (ВД) дорівнює сумі постійних (ПВ) та змінних витрат (ЗВ).

Графік формування точки беззбитковості операційної діяльності підприємства подано на рисунку

В основі розрахунків лежить балансова залежність:

ВД = ПВ + ЗВ

 

За уведення до залежності показника товарообороту (Т), обсяг реалізації товарів, що забезпечує беззбиткову діяльність (ТТБ), визначається у наступний спосіб:

де ТТБ – обсяг товарообороту, що забезпечує беззбиткову діяльність, грн.;

ПВ – сума постійних витрат обігу, грн.;

РВД – рівень валового доходу, % до товарообороту;

РЗВ – рівень змінних витрат, % до товарообороту

Запас міцності (ЗМ) – це оцінка обсягу продажу зверх точки беззбитковості, що відображає граничний обсяг можливого зниження обсягу продажів без ризику понесення збитків:

Тзм= Тпц - Ттб

де Тзм – обсяг можливого зниження товарообороту за несприятливої кон’юнктури, грн.

3.  Рентабельність торговельного   підприємства,   її   види. Визначення показників рентабельності.

Рентабельність – відносний показник прибутку. Як показник ефективності рентабельність визначається співвідношенням прибутку до обсягу витрат (ресурсів), що понесені (залучені) для отримання даного фінансового результату.

Показники (коефіцієнти) рентабельності (прибутковості), з одного боку, представляють собою окремий випадок показників ефективності, коли у якості показника ефекту в чисельнику дробу береться той чи інший вид прибутку, а в знаменнику ‒ величина ресурсів або витрат. Однак на практиці, «рентабельність» розуміється в більш широкому сенсі, ніж «ефективність».

Розрізняють дві групи показників рентабельності як відносних показників, у яких прибуток зіставляється з деякою базою, що характеризує підприємство з однієї із двох сторін ‒ ресурсної або сукупного доходу у вигляді виручки від реалізації (товарообороту).

Залежно від того, із чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

– рентабельність інвестицій (капіталу);

– рентабельність продажів.

Види рентабельності залежать від того, який саме прибуток і ресурси використовують у розрахунках